Леветірацетам

• Склад
• Застосування
• Протипоказання
• Сумісність
• Інше

Склад

Кожна таблетка містить певну кількість діючої речовини леветирацетаму - 250 мг, 500мг або 1000 мг. Окрім цього, у складі таблеток є різноманітні допоміжні речовини, такі як целюлоза мікрокристалічна, коповідон, кросповідон, прежелатинізований кукурудзяний крохмаль та магнію стеарат. Для покриття таблеток використовується спеціальне покриття Opadry ІІ White, яке містить поліетиленгліколь, спирт полівініловий, тальк та титану діоксид.

Застосування

Леветірацетам слід приймати внутрішньо, запиваючи його достатньою кількістю рідини, незалежно від прийому їжі. Добову дозу слід розподілити на два однакових прийоми.

У дорослих та підлітків віком від 16 років рекомендована доза для монотерапії та додаткової терапії однакова. Початкова терапевтична доза становить 500 мг двічі на добу, яку можна збільшити до максимальних 1500 мг двічі на добу залежно від клінічної картини та переносимості препарату.

Лікар повинен призначати найбільш відповідну дозу та форму випуску залежно від віку та маси тіла. Діти віком від 6 років та підлітки віком від 12 до 17 років з масою тіла менше 50 кг потребують індивідуального підходу до дозування.

Припинення лікування рекомендується проводити поступово, особливо для літніх пацієнтів та тих з нирковою недостатністю. У разі необхідності припинення прийому препарату відміну рекомендується проводити поступово згідно з рекомендаціями лікаря.

Дозу слід коригувати для пацієнтів літнього віку та тих з порушеною функцією нирок відповідно до їх стану. Пацієнти літнього віку з порушеною функцією нирок мають отримувати індивідуально підібрану дозу препарату, яка враховує ступінь їхньої ниркової функції.

Протипоказання

Застосування препарату протипоказане у випадку підвищеної чутливості до леветирацетаму або до будь-яких інших похідних піролідону, а також до будь-яких компонентів препарату. Лікар повинен уникати призначення препарату у пацієнтів, у яких виявлено алергічну реакцію на будь-який з його складових. Перед призначенням препарату слід уважно оцінити наявність попередньої чутливості до компонентів

Сумісність

Протиепілептичні препарати: Передреєстраційні дані підтверджують, що леветирацетам не взаємодіє з іншими протиепілептичними засобами, зберігаючи їхню ефективність. Взаємодія з фенітоїном, карбамазепіном, вальпроєвою кислотою та іншими протиепілептичними препаратами була клінічно нестійкою.

• Пробенецид: Пробенецид, блокуючи ниркову секрецію, може збільшити концентрацію метаболіту леветирацетаму, але самого леветирацетаму це не стосується, тому ризик токсичних ефектів залишається низьким.
• Метотрексат: Одночасне застосування метотрексату з леветирацетамом може збільшити концентрацію метотрексату в крові, тому потребує постійного моніторингу концентрацій обох препаратів.
• Пероральні контрацептиви та фармакокінетичні взаємодії: Леветирацетам не впливає на фармакокінетику пероральних контрацептивів, варфарину чи дигоксину, та взаємно не підвищує їхню токсичність.
• Проносні засоби: У деяких випадках виявлено зниження ефективності леветирацетаму при одночасному застосуванні макроголу, тому важливо уникати їхнього одночасного прийому.
• Їжа та алкоголь: Леветирацетам можна приймати незалежно від прийому їжі, хоча швидкість всмоктування може зменшуватися при споживанні з їжею. Щодо взаємодії з алкоголем даних немає.

Інше

Опис окремих побічних реакцій: Варто відзначити, що ризик анорексії може збільшуватися при використанні леветирацетаму з топіраматом. Панцитопенія може спостерігатися в окремих випадках, супроводжуючись пригніченням кісткового мозку. Також, енцефалопатія, хоча рідко, але може виникати на початкових етапах лікування.

Діти: Дослідження залучили різні вікові групи, включаючи і малюків від 1 місяця до 4 років та дітей віком від 4 до 16 років. У них спостерігалися різні побічні реакції, такі як дратівливість, порушення координації, агресивна поведінка та інші, які частіше виявлялися у порівнянні з дорослими.

Вплив на когнітивні функції: Леветирацетам не виявив відмінностей у змінах когнітивних та нейропсихологічних показників порівняно з плацебо у дітей віком від 4 до 16 років з парціальними нападами. Однак у пацієнтів, яких лікували леветирацетамом, відзначали посилення агресивної поведінки.

Загальна безпека: Результати досліджень показали, що леветирацетам має схожий профіль побічних реакцій у різних вікових групах, але деякі побічні реакції, такі як зміни в поведінці та емоціях, були більш поширеними серед дітей.

Узагальнюючи, леветирацетам може бути ефективним засобом лікування, проте варто враховувати його побічні реакції, особливо в дитячій популяції, і ретельно контролювати стан пацієнтів під час прийому.