Тадалафіл 5мг

• Склад
• Застосування
• Протипоказання
• Сумісність
• Інше

Склад

Склад препарату включає діючу речовину - тадалафіл. Кожна таблетка, покрита плівковою оболонкою, містить 2,5мг, 5 мг, 10 мг або 20 мг тадалафілу. Допоміжні компоненти включають лактозу моногідрат, натрію кроскармелозу, целюлозу мікрокристалічну РН102, гідроксипропілцелюлозу, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат, а також суміш для плівкової оболонки 0ЗК12429, що містить гіпромелозу 6mPas, титану діоксид, тальк, триацетин та оксид жовтий заліза.

Застосування

Застосування препарату з тадалафілом передбачає його пероральне використання. Рекомендована доза для дорослих чоловіків становить 10 мг перед очікуваною сексуальною активністю, незалежно від прийому їжі. У випадках, коли ця доза не дає відповідного ефекту, можна застосовувати 20 мг.

Препарат слід приймати за 30 хвилин до очікуваної сексуальної активності, при цьому його ефективність зберігається протягом 36 годин. Максимально допустима частота прийому - один раз на день. Для пацієнтів, які планують часте застосування препарату (не рідше двох разів на тиждень), рекомендується режим щоденного прийому дози 5 мг в один і той же час. Корекція дози не потрібна для чоловіків літнього віку, а також для тих, у кого є ниркова чи печінкова недостатність, включаючи пацієнтів з цукровим діабетом.

Протипоказання

Препарат з тадалафілом має ряд протипоказань, серед яких важливе підвищена чутливість до самого тадалафілу або будь-якого іншого компонента препарату. Не рекомендується його застосування пацієнтам, які приймають органічні нітрати у будь-якій лікарській формі, оскільки це може призвести до гіпотензивного ефекту. Чоловікам із серцевими захворюваннями, для яких сексуальна активність є небажаною, також краще утриматися від прийому препарату.

До цих груп відносяться пацієнти з недавнім інфарктом міокарда, нестабільною стенокардією, серцевою недостатністю класу 2 і вище за класифікацією Нью-Йоркської кардіологічної асоціації, неконтрольованими аритміями, артеріальною гіпотензією, гіпертензією та пацієнти після інсульту. Препарат також не рекомендований пацієнтам із втратою зору одного ока в результаті неартеріальної передньої ішемічної оптичної нейропатії. Не рекомендується супутне застосування інгібіторів ФДЕ 5, таких як тадалафіл, і стимуляторів гуанілатциклази, оскільки це може призвести до симптоматичної гіпотензії.

Сумісність

Проведені дослідження підтверджують, що тадалафіл може взаємодіяти з різними лікарськими препаратами, особливо з інгібіторами цитохрому CYP450. Наприклад, кетаконазол може значно збільшити концентрацію тадалафілу у плазмі, тоді як рифампіцин знижує її. Інші інгібітори CYP3A4, такі як еритроміцин або кларитроміцин, також можуть впливати на рівень тадалафілу в організмі.

Важливо зазначити, що тадалафіл може посилити гіпотензивний ефект нітратів, тому їхнє одночасне приймання протипоказане. У випадку, якщо призначення нітратів є невідкладним після застосування тадалафілу, необхідно дотримуватися перерви принаймні 48 годин. Всі ці взаємодії варто враховувати при плануванні терапії з використанням тадалафілу, щоб уникнути негативних наслідків та максимально забезпечити безпеку пацієнта.

Інше

Перед призначенням Тадалафілу, лікар має докладно проаналізувати можливі причини еректильної дисфункції та вибрати оптимальний курс лікування. Особливу увагу слід приділити стану серцево-судинної системи пацієнта, оскільки тадалафіл може викликати транзиторне зниження артеріального тиску та потенціювати гіпотензивний ефект нітратів.

Досі невідомо, наскільки ефективним може бути застосування Тадалафілу у пацієнтів, що перенесли операцію на тазових кістках або радикальну простатектомію без збереження нервів.

Постмаркетингові спостереження і клінічні дослідження свідчать про можливі серйозні ризики для серцево-судинної системи, такі як інфаркт міокарда або нестабільна стенокардія, пов'язані з прийомом тадалафілу. Особливу увагу слід звертати на фонові серцево-судинні захворювання пацієнтів.

Також, необхідно уникати одночасного застосування тадалафілу та α1-блокаторів через ризик розвитку симптоматичної гіпотензії.

Під час прийому тадалафілу зареєстровані випадки погіршення зору та неартеріальної передньої ішемічної оптичної нейропатії (НАПІОН). Лікарі повинні попередити пацієнтів про необхідність негайного звернення за медичною допомогою у разі раптової втрати зору.

Зафіксовані випадки раптової втрати слуху після застосування тадалафілу, тому пацієнтів також слід попередити про необхідність негайного звернення за медичною допомогою при погіршенні слуху.